Орієнтовні питання для підсумкового модульного контролю.

1. Основні типи вірусів, що викликають ГРВІ та їх клінічна характеристика.

2. Види коронавірусів, що уражають дихальну систему людини.

3. Структура вірусу SARS-CoV-2.

4. Клітини - мішені SARS-CoV-2 та механізми взаємодії вірусу з цими клітинами.

5. Класифікація варіантів SARS-CoV-2 за рекомендаціями ВООЗ.

6. Визначення терміну коронавірусна інфекція.

7. Класифікація коронавірусної інфекції в залежності від перебігу захворювання.

8. Визначення терміну ГРДС.

9. Навести клінічну картину середьнотяжкої форми коронавірусної інфекції.

10. Визначення COVID–19.

11. Основні клінічні симптоми COVID–19.

12. Клінічні варіанти перебігу COVID–19.

13. Основні ознаки важкого перебігу COVID–19.

14. Ускладнення, до яких призводить важкий варіант протікання COVI –19.

15. Загальна та специфічна лабораторна діагностика.

16. Серологічна діагностика COVID-19.

17. ПЛР як головний метод діагностики.

18. Експрес-діагностика захворювання. Переваги та недоліки тестів.

19. Швидкі тести для визначення COVID-19.

20. Відмінність визначення антигену і антитіл у діагностиці COVID-19.

21. Лікувальна тактика при легкому ступеню тяжкості.

22. Лікувальна тактика при середньому ступеню тяжкості.

23. Ступені тяжкості коронавірусної інфекції та їх особливості.

24. Показання до призначення антибактеріальних препаратів.

25. Показання до госпіталізації в стаціонар з коронавірусною інфекцією

26. Основні клінічні критерії COVID-19.

27. Ступені тяжкості інфекції та її відмінності.

28. Принципи лікування залежно від перебігу хвороби.

29. Місце противірусних препаратів в лікуванні COVID-19.

30. Показання до застосування кисневої терапії та ШВЛ.

31. Ефективність застосування ремдезивіру.

32. Ефективність застосування фавіпіравіру.

33. Роль гідроксихлорохіну в лікуванні коронавірусної інфекції.

34. Дослідження з приводу використання в лікуванні коронавірусної інфекції плазми реконвалесцентів.

35. Підтримка киснем та її особливості.

36. Основні показання до госпіталізації за клінічними критеріями хворих на COVID-19 у відділення інтенсивної терапії

37. Алгоритми лікування при різних перебігах COVID-19 в умовах відділення інтенсивної терапії

38. Основні ускладнення спричинені SARS-CoV-2 в пацієнтів з тяжкою супутньою патологією та підходи до їхнього лікування.

39. Умови визначення контактних хворих на  COVID-19.

40. Правила моніторингу та спостереження за контактними особами.

41. Основні рекомендації з догляду за пацієнтом з COVID-19 в домашніх умовах.

42. Принципи дезінфекції поверхонь.

43. Правила використання безконтактних методів дезінфекції.

44. Види заходів захисту, що направленні на запобігання інфікування COVID-19.

45. Специфічна профілактика при COVID-19.

46. Протипоказання до вакцинації при COVID-19.

47. Території поділу під час карантину в залежності від епідемічної обстановки.

48. Обмеження пересування людей під час карантину.

49. Біологічний матеріал, що підлягає дослідженню в пацієнтів із клінічними ознаками коронавірусної хвороби.

50. Склад транспортного середовища, використовуваного для транспортування зразків матеріалів, які були взяті в пацієнтів.

51. Типи ЗІЗ для лікарів та медичних сестер, які здійснюють догляд за пацієнтами з коронавірусною хворобою (COVID-19) під час стаціонарного лікування.

52. Умови виписування зі стаціонару пацієнтів із коронавірусною інфекцією.

53. Етапи запобігання або обмеження передачі інфекції в закладах охорони здоров’я.

54. Основні заходи, спрямовані на попередження поширення COVID-19 в умовах стаціонарного відділення.

55. Основні заходи, спрямовані на попередження поширення COVID-19 в амбулаторних та поліклінічних умовах.

56. Основні заходи, спрямовані на попередження поширення COVID-19 в умовах Центру екстреної медичної допомоги.

57. Основні принципи очищення поверхонь.

58. Рівні ризику на робочому місці роботодавців та служб з безпеки і здоров՚я.

59. Патогенез ураження ЦНС вірусом SARS-CoV-2.

60. Стисла характеристика прямих механізмів ураження ЦНС (нейрогенний і гематогенний шляхи ураження) .

61. Стисла характеристика непрямих механізмів ураження ЦНС (запально-опосередковане ураження, тромботичне пошкодження, ураження внаслідок гіпоксії і порушення гомеостазу).

62. Клінічні прояви ураження нервової системи при COVID-19.

63. Long- Covid.

64. Підходи до неврологічної реабілітації у пацієнтів, які перенесли COVID-19.

65. Застосування Нейроксону у клінічній неврології.

66. Визначення понятт гострий COVID19, постійний COVID19, long-COVID-19.

67. Основні патогенетичні механізми ураження серцево-судинної системи при COVID19.

68. Основні клінічні симптоми ураження серцево-судинної системи після перенесеного гострого COVID19.

69. Лабораторні зміни, що свідчать про пошкодження міокарду, після перенесеного гострого COVID19.

70. Додаткові дослідження, необхідні для виявлення long-COVID  з симптомами ураження ССС.