Епідеміологія та принципи доказової медицини

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ЕПІДЕМІОЛОГІЇ, V КУРС, 2024/2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

МЦ.м-001, МЦ.м-002, МЦ.м-003, МЦ.м-004, МЦ.м-005, МЦ.м-013і

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ЕПІДЕМІОЛОГІЇ, V КУРС, 2024/2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Регламент курсу “епідеміологія і принципи доказової медицини”

Кредитно-модульна система передбачає вивчення загальної, спеціальної епідеміології, структурованої на змістові модулі як логічно завершених частин навчальної програми. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок щоденного опитування теоретичної та практичної підготовки та комп’ютерного тестування за темами, які передбачені модулем (включаючи розділи самостійної роботи).

Політика щодо відвідування

Студент має відвідати 100 % практичних та 100 % лекційних занять. У випадку пропуску занять студент повинен відпрацювати пропущене заняття відповідно до розкладу відпрацювань, затвердженому на кафедрі за наявності відповідного розпорядження деканата.

Політика оцінювання

При засвоєнні матеріалів модулю студенту за кожне практичне заняття присвоюється максимум 7 балів (оцінка виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання). Максимальна кількість балів, яку студент може отримати на практичних заняттях протягом навчального року – 84. За захист роботи з ретроспективного епідеміологічного аналізу присвоюються такі бали: «5» – 10 балів, «4» – 8 балів, «3» – 6 балів, «2» – 0 балів. Захист епідеміологічної карти: «5» – 14 балів, «4» – 11,2 бали, «3» – 8,4 бали, «2» – 0 балів. За змістовний модульний контроль 1 студент максимально може отримати 12 балів, мінімально необхідний бал 7,2. Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 бали: не менше 63,6 балів під час практичних занять та 8,4 бали за захист епідеміологічної карти. Підсумковий модульний контроль проводиться відповідно до розкладу наприкінці циклу. Оцінка за підсумковий модульний контроль виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання з подальшим переводом в бали, при цьому оцінці «5» відповідає 80 балів, «4» – 64 бали, «3» – 48 балів, «2» – 0 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 48 з 80 балів. Загальна оцінка за дисципліну складається із суми набраних балів за поточну успішність та складання ПМК. Заохочувальні бали додаються до оцінки з дисципліни – за індивідуальний дослідницький проєкт (захист студентської наукової роботи 12 балів, виступ на конференції 5, стендова доповідь – 4, тези доповідей 4 бали), за перемогу на студентській олімпіаді – 18 балів, друге місце – 16, третє місце – 12 балів. Загальний бал з дисципліни не може перевищувати 200.

Політика щодо дедлайнів та перескладання

У випадку незадовільного результату студент має право двічі перескласти семестровий екзамен – перший раз екзаменатору, призначеному завідувачем кафедри, другий – комісії, яка створюється деканатом. Перескладання екзамену здійснюється за окремим графіком, який затверджується деканатом. Студенти, які не з’явились на екзамен без поважної причини, вважаються такими, що отримали незадовільну оцінку. Відмова студента виконувати екзаменаційне завдання атестується як незадовільна відповідь. Студент має право одержати пояснення щодо отриманої оцінки.

Політика щодо оскарження результатів оцінювання

Оскарженню можуть підлягати результати оцінювання з модульних та семестрових атестацій. Для цього здобувач має подати апеляцію на ім’я директора/декана у день проведення атестаційного заходу чи після оголошення результатів його складання, але не пізніше наступного робочого дня. За розпорядженням директора створюється комісія з розгляду апеляції. За рішенням апеляційної комісії оцінка може змінюватися у разі встановлення порушень під час проведення атестацій.

Політика щодо академічної доброчесності

Всі роботи, визначені регламентом, повинні бути виконані здобувачем самостійно. Під час виконання письмового модульного або підсумкового контролю списування заборонене. Роботи здобувача вищої освіти не повинні містити плагіату, фактів фабрикації та фальсифікації списування. Під час вивчення дисципліни неприпустимими також є інші прояви академічної недоброчесності, перелік яких визначено Кодексом академічної доброчесності університету. У разі, якщо викладачем виявлено порушення академічної доброчесності з боку здобувача вищої освіти під час вивчення навчальної дисципліни, викладач має право вчинити одну з наступних дій: – знизити на величину до 40% включно кількість балів, отриманих при виконанні завдання на практичному занятті; – надати рекомендації щодо доопрацювання обов’язкового домашнього завдання із зниженням підсумкової кількості отриманих балів на величину 25% включно; – не зараховувати обов’язкове домашнє завдання без надання права його перероблення; – призначити перескладання письмового модульного або підсумкового контролю із зниженням підсумкової кількості отриманих балів на величину до 15% включно; – відмовити в перескладанні письмового модульного або підсумкового контролю.

Примітка.

Структура І-го туру олімпіади з епідеміології і принципів доказової медицини:

– 100 % виконання навчального плану;- середній бал з практичних та підсумкових занять – максимальний бал 5;- комп’ютерне тестування (50 запитань) – максимальний бал 5;- розв’язання ситуаційних завдань “Крок 2” (два завдання) – максимальний бал 10;- практичні навички – максимальний бал 5.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент у першому турі олімпіади – 25.

Студенти, які вибороли І, ІІ, ІІІ місця – звільняються від заліку, отримані оцінки додаються до поточної.

Перелік питань для самопідготовки:

1. Предмет і задачі епідеміології.  Основні етапи розвитку епідеміології (Д.Самойлович, Д.К. Заболотний, Л.В. Громашевський, В.Д. Беляков).
2. Епідемічний процес та його складові. Розділи вчення про епідемічний процес.  Рушійні сили епідемічного процесу.
3. Особливості епідемічного процесу при антропонозах та зоонозах. Поняття про сапронози.
4. Кількісні та якісні прояви епідемічного процесу.
5. Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних захворювань.
6. Осередок інфекційної хвороби. Напрямки проведення епідеміологічного обстеження осередку?  Чим обумовлюються межі осередку інфекційної хвороби? Наведіть приклади.
7. Мета і завдання епідеміологічного обстеження осередку.  Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
8. Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб.  Хвора людина і носій та їх епідеміологічне значення.  Категорії носіїв збудників інфекційних хвороб.
9. Заходи щодо знезараження хворих та носіїв як джерел збудників інфекційних хвороб.
10. Епідеміологічне значення тварин (гризуни, свійські тварини тощо).
11. Поняття про дератизацію, види і методи.
12. Визначення механізму передачі, його ланки. Чинники і шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.  Типи механізмів передачі збудників інфекційних хвороб людини.
13. Епідеміологічне значення членистоногих (комарі, мухи, кліщі, воші, блохи тощо) як переносників збудників інфекційних хвороб.
14. Види і методи дезінсекції.  Визначення дезінфекції, її види і методи. Контроль якості дезінфекції.
15. Стерилізація та її етапи, контроль якості.
16. Календар профілактичних щеплень України. Правові аспекти вакцинопрофілакгики.  Основні нормативні документи в області епідеміології.
17. Епідеміологічний метод дослідження, його структура.  Епідеміологічна, соціальна та економічна значущість інфекційноїзахворюваності.
18. Рівні доказовості в медицині.  Аналіз територіального розподілу захворюваності.
19. Прояви епідемічного процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.  Прояви епідемічного процесу в багаторічній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
20. Структура та рівень захворюваності населення по колективам, групам та нозологічним формам.  Поняття про територію, групи, час та чинники ризику.
21. Значення соціального фактору в розвитку епідемічного процесу.  Значення природного фактору в розвитку епідемічного пронесу.
22. Мета і особливості організації скринінгових обстежень населення.
23. Планування протиепідемічних та профілактичних заходів.
24. Епідеміологічна класифікація інфекційних хвороб.
25. Епідеміологічні особливості групи кишкових інфекцій.
26. Епідеміологічні особливості групи інфекцій дихальних шляхів.
27. Епідеміологічні особливості групи кров’яних інфекцій.
28. Епідеміологічні особливості групи зовнішніх покривів.
29. Епідеміологія та профілактика ВІЛ-інфекцції.
30. Епідеміологія та профілактика інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги.
31. Профілактичні та протиепідемічні заходи щодо найбільш поширених захворювань.
32. Особливості епідемічного процесу під час надзвичайної ситуації.
33. Визначення та завдання бактеріологічної розвідки. Правила відбору матеріалів для індикації бактеріологічної зброї.

Форма проведення підсумкового модульного контролю з навчальної дисципліни включає контроль теоретичної підготовки (з використанням стандартизованих і тестових завдань) та контроль професійних умінь (із використанням ситуаційних задач III рівня) відповідно до програми.

Структура:

1 Тестовий комп’ютерний контроль – максимальна оцінка 10 балів.

2 Практичні навички (усна співбесіда) – 30 балів

3 Письмова робота – ситуаційна задача та відповідь на теоретичні питання – 40 балів.

Приклад практичних навичок:

1. Охарактеризуйте порядок проведення епідеміологічного обстеження осередку вірусного гепатиту А.
2. Як проводиться екстрена профілактика в осередку холери

Приклад письмової роботи.

1 Хвора 32 років звернулася до дільничного терапевта на 5-й день хвороби зі скаргами на сильний головний біль, загальну слабкість, відсутність апетиту, безсоння, підвищення температури тіла від 37,50 С у перший день хвороби з поступовим її зростанням до 39,00 С в день звернення за медичною допомогою. Об’єктивно: значна блідість шкіри, висипу немає. Язик обкладений сірувато-білим нальотом, є відбитки зубів на бокових поверхнях, вільних від нальоту. Пульс 78 за хв., АТ 110/60 мм рт. ст. Живіт помірно здутий, безболісний. Печінка на 1,5-2 см виступає з-під краю реберної дуги. Симптом Падалки позитивний. Випорожнень не було дві доби. Попередній діагноз – черевний тиф.

1 а. Вкажіть тривалість існування епідосередку. Охарактеризуйте первинні протиепідемічні заходи, стосовно хворого.

1 б. Сплануйте протиепідемічні заходи стосовно контактних осіб.

1 в. Метод, спосіб та засоби проведення дезінфекції.

2. Вкажіть схему імунізації проти дифтерії. Назвіть імунобіологічні препарати.

3.Менінгококова інфекція. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу, умови допуску реконвалесцента у дитячі заклади).

4. Види біологічної зброї
5. Основні завдання захисту військ від біологічної зброї.

Еталони відповідей до задачі

1а Хворий обов’язково госпіталізується, транспортується машиною швидкої допомоги.  Екстрене повідомлення направляє лікар, що зареєстрував випадок захворювання. Тривалість існування епідемічного осередку  21 день з моменту госпіталізації хворого та проведення заключної дезінфекції.

1б В осередку виявляють осіб, які спілкувалися з хворим. Уточнюють наявність симптомів захворювання і дату їх виникнення, факту вживання продуктів харчування та води, які можуть розглядатися як потенційні фактори передавання. Медичне спостереження за контактними особами 21 день, починаючи з дня ізоляції хворого і проведення заключної дезінфекції, з обов’язковою термометрією 1 раз на 3 дні. Особам, які спілкувалися з хворою в осередку за місцем проживання, проводиться одноразове бактеріологічне (випорожнень, сечі) і серологічне (крові за допомогою РПГА) дослідження. «Харчовики» та особи до них прирівняні, відсторонюються від роботи до отримання негативних результатів бактеріологічних досліджень. У осіб, які страждають на захворювання печінки і жовчовивідних шляхів,додатково одноразово  проводять бактеріологічне дослідження дуоденального вмісту.

1в В осередку після госпіталізації проводять заключну дезінфекцію, Застосовується фізичний та хімічний метод дезінфекції. Посуд, білизну, предмети особистої гігієни хворого  знезаражують способом кип’ятіння у 2 % розчині соди – 15 хвилин. Приміщення, де знаходився хворий миють розчином 0,1 % розчину дезактину.

2. Проти дифтерії щеплення проводять у 2 (перше щеплення) -4 (друге щеплення) – 6 (третє щеплення) – 18місяців (четверте щеплення). Для вакцинації використовується вакцина як з цільноклітинним кашлюковим компонентом (АКД), так і з ацелюлярним (АаКДП).. Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років  проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (АДП), наступну у 16 років – анатоксином дифтерійно-правцевим  зі зменшеним вмістом антигену (АДП-М).  Наступні ревакцинації проводять через кожні 10 років АДП-М.
3. Менінгококова інфекція – джерело збудника: хворі на менінгококовий назофарінгіт або генералізовану форму та носії менінгококу; фактори і шляхи передачі – повітряний та аерозольний шляхи (інфікування відбувається при тривалому й тісному контакті при розмові, чханні, кашлі); реєструють у всіх вікових групах, але діти до 5 років становлять 70 % усіх хворих; рівні захворюваності зростають в зимово-весняний період (спорадична захворюваність та спалахи); у дитячі заклади реконвалесцентка допускають після одноразового контрольного бактеріологічного дослідження слизу із носоглотки, забраного через 5 днів після виписування зі стаціонару.
4. Види біологічної зброї: бактерії, рикетсії,  віруси, хламідії,  гриби, найпростіші, біологічні отрути (токсини). Противник може використати комбіновані рецептури, які містять збудники декількох хвороб, у поєднанні з бойовими отруйними чи радіоактивними речовинами.

5. Основними завданнями захисту військ від біологічної зброї є : запобігти раптовості біологічного нападу противника; послабити уражаючу дію біологічної зброї за допомогою системи заходів самозахисту особового складу; швидко і вміло ліквідувати наслідки біологічного нападу, якщо йому не вдалося запобігти.

Орієнтовний перелік теоретичних питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю

1. Предмет і завдання епідеміології.
2. Основні етапи розвитку епідеміології (Д. Самойлович, Д. К. Заболотний, Л. В. Громашевський).
3. Епідемічний процес і його складові.
4. Розділи вчення про епідемічний процес.
5. Рушійні сили епідемічного процесу.
6. Особливості епідемічного процесу за антропонозів і зоонозів. Поняття про сапронози.
7. Кiлькiснi та якісні прояви епідемічного процесу.
8. Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних захворювань.
9. Дати визначення осередку інфекційної хвороби. У яких напрямках проводять епідеміологічне обстеження осередку?
10. Чим обумовлюються межі осередку інфекційної хвороби? Навести приклади.
11. Назвати мету і завдання епідеміологічного обстеження осередку.
12. Як проводять виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
13. Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб.
14. Хвора людина і носій та їхнє епідеміологічне значення.
15. Категорії носіїв збудників інфекційних хвороб.
16. Заходи щодо знезараження хворих носіїв як джерел збудників інфекційних хвороб.
17. Епідеміологічне значення тварин.
18. Поняття про дератизацію, види і методи.
19. Теорія механізму передачі збудників інфекційниххвороб Л. В. Громашевського. Визначення механізму передачі, його ланки. Чинники і шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.
20. Закони відповідності механізму передачі первинній

(епідеміологічній) локалізації збудника в організмі людини.

21. Типи механізмів передачі збудників інфекційних хвороб людини.
22. Методи дезинсекції.
23. Визначення дезинфекції, її види і методи.
24. Календар профілактичних щеплень України.
25. Складання плану проведення профілактичних щеплень.
26. Заповнення обліково-звітної документації щодо проведення щеплень.
27. Основні нормативні документи в галузі епідеміології.
28. Епідеміологічний метод дослідження, його структура.
29. Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу.
30. Епідеміологічна, соціальна та економічна значущість інфекційної захворюваності.
31. Аналітичний прийом епідеміологічного методу дослідження.
32. Епідеміологічна діагностика як основа профілактичної та протиепідемічної роботи.
33. Оперативний епідеміологічний аналіз.
34. Методика проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу.
35. Аналіз багаторічної та річної динаміки захворюваності.
36. Прояви ендемічного процесу в багаторічній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
37. Аналіз захворюваності по територіях, у різних групах населення та колективах.
38. Прояви епідемічного процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
39. Структура та рівень захворюваності населення за групами та нозологічними формами.
40. Епідеміологічний аналіз захворюваності по території, у різних групах населення та окремих колективах.
41. Поняття про територію, групи, час і чинники ризику.
42. Значення соціального чинника в розвитку епідемічного процесу.
43. Значення природного чинника в розвитку епідемічного процесу.
44. Прогнозування проявів епідемічного процесу.
45. Планування протиепідемічних і профілактичних заходів.
46. Епідеміологічна класифікація інфекційних хвороб.
47. Епідеміологічні особливості групи кишкових інфекцій.
48. Епідеміологічні особливості групи інфекцій дихальних шляхів.
49. Епідеміологічні особливості групи кров’яних інфекцій.
50. Епідеміологічні особливості групи зовнішніх покривів.
51. Епідеміологія та профілактика ВЛІ.
52. Організація санітарної охорони території України від занесення й розповсюдження карантинних інфекцій.
53. Профілактичні та протиепідемічні заходи щодо найбільш поширених захворювань.
54. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
55. Черевний тиф. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
56. Вірусний гепатит А. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу). Профілактичні та протиепідемічні заходи.
57. Шигельози. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
58. Холера. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передання, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
59. Поліомієліт. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
60. Дифтерія. Епідемiологiчнi особливості, джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
61. Кір. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
62. Сальмонельози. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
63. Ботулізм. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
64. Менінгококова інфекція. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
65. Туляремія. Епiдемiологiчнi особливостi (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
66. Вірусний гепатит В. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
67. ВІЛ-iнфекцiя. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
68. Малярія. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
69. Висипний тиф і хвороба Бриля. Епідемiологiчнi особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
70. Чума. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
71. Кліщовий енцефаліт. Епідеміологічні особливості (джерело збудників чинники i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
72. Геморагічні лихоманки Ебола і Марбурга. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинники і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.
73. Геморагічна лихоманка Ласса. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, чинник і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

Орієнтовний перелік практичних робіт і завдань для підсумкового модульного контролю

1. Визначення прогнозу рівня захворюваності на наступний рік за лінією тенденції багаторічної динаміки захворюваності.
2. Визначення рівня інфікованості населення за даними вибіркових лабораторних досліджень і його епідеміологічне оцінювання.
3. Заповнення річного «Звіту про окремі інфекційні і паразитарні захворювання» (форма No 2).
4. Заповнення журналу обліку інфекційних захворювань (форма No 60).
5. Заповнення екстреного повідомлення про вперше виявлене інфекційне або паразитарне захворювання (форма No 58).
6. Заповнення карти профілактичних щеплень (форма No 63) та індивідуальної карти розвитку дитини (форма No 112).
7. Визначення коефіцієнта епідеміологічної ефективності щеплень і його оцінювання.
8. Обґрунтування переліку протиепідемічних заходів в осередках інфекційних захворювань.
9. Створення стовпчикових діаграм для наглядного вираження епідеміологічних даних і визначення груп та чинників ризику захворюваності.
10. Відбирання матеріалу для бактеріологічного дослідження на дифтерійну інфекцію.
11. Визначення коефіцієнта сезонності річної динаміки захворюваності на діаграмі розподілу захворюваності за місяцями року та його оцінювання.
12. Оцінювання якості дезінфекції і стерилізації за вірусних гепатитів А та В.
13. Проведення протиепідемічних заходів в осередках кишкових, дихальних і кров’яних інфекцій.
14. Порядок заповнення екстреного повідомлення про інфекційне захворювання.
15. Методи епідеміологічного обстеження осередку інфекції.
16. Документальне оформлення даних епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання.
17. Порядок збирання епідеміологічного анамнезу.
18. Протиепідемічні заходи в осередку під час організації стаціонару вдома.
19. Порядок проведення епідеміологічного обстеження осередку вірусного гепатиту.
20. План протиепідемічних заходів із ліквідації осередку вірусного гепатиту А в домашньому осередку.
21. План протиепідемічних заходів із ліквідації осередку вірусного гепатиту А в дитячому дошкільному закладі.
22. Оцінювання роботи зі специфічної профілактики на лікарській дільниці.
23. Заходи в разі виявлення хворого (підозрілого) на карантинну інфекцію на амбулаторному прийомі.
24. Заходи в разі виявлення хворого (підозрілого) на карантинну інфекцію на транспортному засобі.
25. Порядок оповіщення про виявлення хворого (підозрілого) на карантинну інфекцію.
26. Екстрена профілактика в осередку чуми.
27. Екстрена профілактика в осередку холери.
28. Склад і типи протичумного костюма.
29. Порядок одягання протичумного костюма.
30. Порядок зняття протичумного костюма.
31. Порядок застосування різних типів протичумного костюма.
32. Порядок відбирання матеріалу для дослідження на чуму.
33. Порядок відбирання та доставки матеріалу для дослідження на холеру.
34. Порядок пакування та транспортування матеріалу для лабораторного дослідження на карантинні інфекції.
35. Приготування 10 % основного розчину хлорного вапна.
36. Організація поточної дезінфекції в епідемічному осередку за місцем мешкання хворого.
37. Проведення поточної дезінфекції в інфекційному відділенні для хворих на кишкові інфекції.
38. Знезараження посуду хворого на сальмонельоз.
39. Знезараження фекалій хворого на черевний тиф.
40. Методи контролю якості дезінфекції.
41. Методи контролю якості дезінсекції.
42. Порядок проведення контролю якості камерної дезінфекції.
43. Методи контролю якості дератизації.
44. Методи контролю якості передстерилізаційного очищення медичних інструментів.
45. Методи контролю якості стерилізації.

Рекомендована література для самопідготовки з дисципліни “епідеміологія та принципи доказової медицини”, 5-й курс

Завантажити силабус