Актуальні питання ВІЛ інфекції

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ», 2024/ 25 н. р.

Регламент дисципліни “Актуальні проблеми ВІЛ-інфекції”

Політика щодо відвідування

Студент має відвідати 100% практичних занять. У випадку пропуску занять студент повинен відпрацювати пропущене заняття відповідно до розкладу відпрацювання, затвердженому на кафедрі за наявності відповідного розпорядження деканата.

Політика оцінювання

При засвоєнні матеріалів модулю студенту за кожне практичне заняття присвоюється максимум 6-7 балів (оцінка виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання). Максимальна кількість балів, яку студент може отримати на практичних заняттях протягом навчального року – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 бали. Підсумковий модульний контроль проводиться відповідно до розкладу наприкінці циклу. Оцінка за підсумковий модульний контроль виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання з подальшим переводом в бали, при цьому оцінці «5» відповідає 80 балів, «4» – 64 бали, «3» – 48 балів, «2» – 0 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 48 з 80 балів. Загальна оцінка за дисципліну складається із суми набраних балів за поточну успішність та складання ПМК. Заохочувальні бали додаються до оцінки з дисципліни – за індивідуальний дослідницький проєкт (захист студентської наукової роботи 12 балів, виступ на конференції 5, стендова доповідь – 4, тези доповідей 4 бали), за перемогу на студентській олімпіаді – 18 балів, друге місце – 16, третє місце – 12 балів. Загальний бал з дисципліни не може перевищувати 200.

Політика щодо дедлайнів та перескладання

У випадку незадовільного результату студент має право перескласти модульний контроль. Перескладання здійснюється за окремим графіком, який затверджується деканатом. Студенти, які не з’явились на залік без поважної причини, вважаються такими, що отримали незадовільну оцінку. Відмова студента виконувати модульне завдання атестується як незадовільна відповідь. Студент має право отримати пояснення щодо отриманої оцінки.

Політика щодо оскарження результатів оцінювання

Оскарженню можуть підлягати результати оцінювання з модульних та семестрових атестацій. Для цього здобувач має подати апеляцію на ім’я директора/декана у день проведення атестаційного заходу чи після оголошення результатів його складання, але не пізніше наступного робочого дня. За розпорядженням директора створюється комісія з розгляду апеляції. За рішенням апеляційної комісії оцінка може змінюватися у разі встановлення порушень під час проведення атестацій.

Політика щодо академічної доброчесності

Всі роботи, визначені регламентом, повинні бути виконані здобувачем самостійно. Під час виконання письмового модульного або підсумкового контролю списування заборонене. Роботи здобувача вищої освіти не повинні містити плагіату, фактів фабрикації та фальсифікації списування. Під час вивчення дисципліни неприпустимими також є інші прояви академічної недоброчесності, перелік яких визначено Кодексом академічної доброчесності університету. У разі, якщо викладачем виявлено порушення академічної доброчесності з боку здобувача вищої освіти під час вивчення навчальної дисципліни, викладач має право вчинити одну з наступних дій: – знизити на величину до 40% включно кількість балів, отриманих при виконанні завдання на практичному занятті; – надати рекомендації щодо доопрацювання обов’язкового домашнього завдання із зниженням підсумкової кількості отриманих балів на величину 25% включно; – не зараховувати обов’язкове домашнє завдання без надання права його перероблення; – призначити перескладання письмового модульного або підсумкового контролю із зниженням підсумкової кількості отриманих балів на величину до 15% включно; – відмовити в перескладанні письмового модульного або підсумкового контролю.

Примітки.

1 Оцінювання – виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються на кафедрі у бали у залежності від кількості тем.Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється під час підсумкового модульного контролю.Індивідуальна робота у формі доповіді на клінічних конференціях баз кафедр або написання реферату на тему, що не входить у перелік тем змістових модулів і стосуються питань сучасної інфектології.Індивідуальна робота оцінюється у 8 балів (кожна по 2 бали).Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів (20 балів комп’ютерне тестування, 60 – теоретичний контроль).Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні кожного модуля визначається шляхом множення кількості тем модуля на еквівалент балів за оцінку «задовільно» («3»).Студент може відпрацювати пропущені теми або перескладати їх на позитивну оцінку викладачу під час його консультацій (індивідуальної роботи зі студентами) не більше 3-х разів під час вивчення модулю, тим самим набрати кількість балів не меншу за мінімальну, щоб бути допущеним до підсумкового модульного контролю.2 Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми і включає стандартизовані форми контролю теоретичної підготовки та контроль професійних умінь. Поточний контроль включає оцінювання рівня знань (тестування проведене онлайн (при самостійній підготовці), усне або письмове експрес-опитування, тестовий контроль з використанням тестових завдань), оцінювання основного етапу практичного заняття (контроль професійних умінь під час курації хворих, вирішення типових ситуаційних задач підвищеного рівня складності), оцінювання кінцевого рівня знань на занятті (вирішення ситуаційних задач III рівня складності, інтерпретація результатів лабораторних та інших методів обстеження хворого).3 Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенні вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні заняття, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відпрацювання приймається індивідуально деканом факультету.Форма проведення підсумкового контролю з навчальної дисципліни «Актуальні проблеми ВІЛ-інфекції» мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної підготовки (з використанням стандартизованих завдань: тестових завдань формату А у письмовому опитуванні) та контроль професійних умінь (ситуаційні задачі III рівня) відповідно до ОКХ.Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів з можливих 80. Доцільно встановити співвідношення балів за теоретичні знання та професійні вміння (зважаючи на їхню провідну роль) як 40-30% : 60-70%.4 Передбачена інша форма ІРС:– участь у студентському гуртку з підготовкою студентської роботи (публікація тез) + 4 бали до підсумкової оцінки в балах;- виступ на студентській конференції + 4 бали до підсумкової оцінки;- призове місце в олімпіаді студентів – за 1 призове місце + 16 балів, за 2-е + 14 балів, за 3-е місце + 12 балів до підсумкової оцінки.

Перелік питань для самопідготовки:

Проблеми ВІЛ-інфекції 

• Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні та світі. Нормативні документи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції та соціального захисту населення. Соціальні наслідки поширення ВІЛ-інфекції.
• Етіологія і патогенез ВІЛ-інфекції, класифікація стадій хвороби. Розширене визначення випадку СНІДу у дорослих та підлітків. Класифікація клінічних стадій, критерії діагнозу великі та малі.
• Роль ВІЛ-інфекції у формуванні синдромі лимфоаденопатії, диференціальна діагностика цього синдрому.
• ВІЛ-інфекція: лабораторна діагностика, особливості її проведення, диференціальний діагноз, ускладнення, принципи лікування. Психологічні основи спілкування з такими хворими. Принципи та підходи до лікування хворих на ВІЛ-інфекцію. Загальна характеристика груп лікарських засобів, що застосовуються в лікуванні ВІЛ-інфекції.
• Загальна і специфічна профілактика ВІЛ-інфекції. Заходи безпеки та організація праці лікаря з метою запобігання інфікування ВІЛ-інфекцією медичних працівників. Техніка безпеки при інвазивних маніпуляціях. Заходи у разі контамінації заразним матеріалом на робочому місці. Прогноз. Порядок госпіталізації, обстеження, диспансеризації.
• ВІЛ-асоційовані інфекції і хвороби: особливості клінічного перебігу, лабораторної та інструментальної діагностики, диференціальної діагностики, принципи лікування.

Перелік професійних умінь 

• Вміти обґрунтувати попередній клінічний діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб із повітряно-краплинним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусних гепатитів.
• Вміти розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих на найпоширеніші інфекційні хвороби з повітряно-краплинним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусні гепатити.
• Вміти розпізнати ентеротоксигенний та ентероінвазивний характер діареї.
• Вміти призначати план обстеження хворим на найбільш поширені інфекційні хвороби з повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання, гострі форми вірусних гепатитів.
• Вміти провести клінічну диференціальну діагностику кишкових інфекцій з діарейним синдромом.
• Вміти провести клінічну диференціальну діагностику респіраторних інфекцій.
• Вміти провести диференціальну діагностику типових та атипових пневмоній.
• Вміти провести клінічну диференціальну діагностику вірусних гепатитів, жовтяниць.
• Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику інфекційних хвороб із повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання, гострих та хронічних форм вірусних гепатитів.
• Призначати раціональне лікування хворим на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусні гепатити на різних етапах медичної допомоги.
• Вміти надавати невідкладну допомогу хворим на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусні гепатити.
• Планувати основні профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб із повітряно-краплинним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусних гепатитів.
• Вміти обґрунтувати попередній клінічний діагноз найбільш поширених кров’яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекцію.
• Вміти розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих на кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекцію.
• Вміти призначати план обстеження хворим на найбільш поширені кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання.
• Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику найбільш актуальних кров’яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекції.
• Призначати раціональне лікування хворим на кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекцію.
• Вміти надавати невідкладну допомогу хворим на кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекцію.
• Планувати основні профілактичні заходи щодо найбільш актуальних кров’яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передавання.
• Проводити загальну та індивідуальну профілактику передавання ВІЛ-інфекції.

Методика проведення заліку з дисципліни «актуальні проблеми ВІЛ-інфекції»

Після закінчення аудиторних занять, передбачених навчальною програмою проводиться залік, до якого допускаються студенти, що не мають академічної заборгованості та набрали не менше 72 балів за поточну успішність (поточна успішності 72-120 балів).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми і містить стандартизовані форми контролю теоретичної підготовки та контроль професійних умінь. Поточний контроль включає оцінювання рівня знань (тестування проведене онлайн при самостійній підготовці), усне або письмове експрес-опитування, тестовий контроль з використанням тестових завдань), оцінювання основного етапу практичного заняття (контроль професійних умінь під час курації хворих, вирішення типових ситуаційних завдань підвищеного рівня складності), оцінювання кінцевого рівня знань на занятті (вирішення ситуаційних задач III рівня складності, інтерпретація результатів лабораторних та інших методів обстеження хворого).

Форма проведення підсумкового модульного контролю з навчальної дисципліни включає контроль теоретичної підготовки (з використанням стандартизованих завдань, тестових завдань) та контроль професійних умінь (ситуаційні задачі III рівня) відповідно до програми.Структура ПМК:

1. Тестовий комп’ютерний контроль – максимальна оцінка 20 балів.
2. Письмова робота – ситуаційна задача та відповідь на теоретичні питання – 60 балів.

Приклад письмової роботи.

1 Хворий В., 19 років, студент. Звернувся до лікаря поліклініки зі скаргами на збільшення шийних лімфатичних вузлів, яке відзначає вже 3 місяці. Об`єктивно: шкіра звичайного забарвлення, температура тіла в нормі, стан задовільний. Сліди в/в ін`єкцій на руках. Задньошийні, надключичні й ліктьові лімфовузли збільшені до 1 см, пахвові – до 1,5 см у діаметрі, щільні, еластичні, безболісні.

1 а. Сформулюйте клінічний діагноз.

1 б. Призначте дослідження для підтвердження діагнозу, вказавши очікувані зміни.

1 в. Призначте етіотропну та патогенетичну терапію, обов’язкове виписування рецептів.

Еталони відповідей до задачі

1. ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія І, персистуюча генералізована лімфаденопатія.
2. Загальний аналіз крові (нормоцитоз з відносним лімфомоноцитозом, атипові мононуклеари понад 10 %), імунологічні дослідження (зниження в крові загальної кількості Т-лімфоцитів, особливо Т-хелперів 500 в 1 мкл, Т-кілерів; зниження співвідношення CD4+/CD8+; значне підвищення Ig A, G, E, D; знижений хемотаксис лімфоцитів), вірусологічні методи (виявлення вірусної РНК у полімеразній ланцюговій реакції), серологічні реакції (імуноферментний та радіоімунний аналізи; імуноблотинг («western-blot») підтверджує діагноз при виявленні АТ проти вірусних антигенів р41 та р110).

3. Спостереження у центрі профілактики СНІДу з щоквартальним оглядом і дослідженням кількості CD4, вірусного навантаження, виявленням опортуністичних інфекцій. При зниженні CD4-клітин нижче 400 у мкл, призначення антиретровірусної терапії (пожиттєво).

Рекомендована література для самопідготовки з дисципліни “Актуальні питання ВІЛ інфекції”