| ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ “ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ”. VІ КУРС. 2024-2025 навчальний рік | ||
| Номер заняття | Тема практичних занять | Тривалість (год.). Місце проведення |
| 1.1 | Епідеміологічні, патогенетичні і клінічні особливості кишкових інфекцій. Патофізіологічні аспекти розвитку діареї. Варіанти діарейного синдрому. Основні збудники кишкових інфекцій. Диференційна діагностика гострих кишкових інфекцій. Сучасна терапія діарейних інфекцій. | 2. |
| 1.2 | Діарейний синдром. Діагностика та лікування кишкових інфекцій. Черевний тиф. Паратиф. Бактеріальне харчове отруєння. Сальмонельоз. Кампілобактеріоз. Холера. Ротавірусний ентерит. Кишковий ієрсиніоз, псевдотуберкульоз. Клініка, діагностика, лікування. Невідкладна допомога при дегідратаційному шоці. | 2. |
| 1.3 | Поняття про ентеротоксигенні та ентероінвазивні діареї. Сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, спричинені умовно-патогенною флорою, ешерихіоз, холера, кишкові ієрсиніози, кампілобактеріоз, шигельоз. Схема діагностики та лікування. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 2.4 | Кишкові протозоози. Особливості клініки, діагностики, лікування. Амебіаз, клінічний перебіг кишкового амебіазу. Особливості лабораторної діагностики амебіазу, диференційна діагностика, ускладнення. Сучасні методи лікування, надання медичної допомоги хворим на догоспітальному етапі з позакишковим амебіазом. Балантидіаз: етіологія, епідеміологія, класифікація, патогенез, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференційна діагностика, ускладнення. Сучасні методи лікування, надання медичної допомоги хворим на догоспітальному етапі. Показання до госпіталізації, правила виписки хворих з інфекційного стаціонару. Принципи профілактики. Лямбліоз, особливості перебігу, лабораторна діагностика, диференційна діагностика. Принципи лікування. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 2.5 | Гельмінтози: класифікація, принципи лікування. Нематоди (ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, трихінельоз, стронгілоїдоз). Цестодози (теніоз/цистицеркоз, теніаринхоз, гіменолепідоз, ехінококоз). Трематодози (опісторхоз). Клініка, особливості лабораторної та інструментальної діагностики, диференціальна діагностика. Лікування і профілактика. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 2.6 | Диференціальна діагностика хронічного діарейного синдрому в клініці інфекційних хвороб. Диференціальна діагностика інфекційних хвороб з хронічним діарейним синдромом з хронічними захворюваннями дигестивної системи. Особливості лікування та надання допомоги при невідкладних станах. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 3.7 | Гострі вірусні гепатити з фекально-оральним механізмом передачі (А, Е). Вірусні гепатити з фекально-оральним механізмом зараження (ВГА, ВГЕ), особливості клінічного перебігу, лабораторної діагностики. Лікування. Особливості перебігу ВГЕ у вагітних. Профілактика ВГА та ВГЕ. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 3.8 | Гострі вірусні гепатити з контактним і вертикальним механізмом передачі (В,С,Д, мікст-гепатити). Патогенез. Клініка типової форми гострого вірусного гепатиту В, С, D. Ускладнення. Лабораторна та інструментальна діагностика. Принципи лікування. Профілактика. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 3.9 | Диференціальний діагноз гострих вірусних гепатитів. Ускладнення гострих вірусних гепатитів. Хронічні гепатити. Диференціальний діагно3 гострих вірусних гепатитів. Особливості діагностики фульмінантного перебігу вірусних гепатитів. Гостра печінкова енцефалопатія: основи клінічної і лабораторної діагностики, особливості лікування, невідкладна допомога хворим на до госпітальному етапі. Хронічні вірусні гепатити. Діагностика. Лікування. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 4.10 | Особливості клінічного перебігу інфекційних хвороб, що супроводжуються жовтяницею. Лептоспіроз, тропічна малярія, сепсис, іерсиніоз та псевдотуберкульоз, інфекційний мононуклеоз, амебний гепатит та абсцес печінки, токсокароз, гострий опісторхоз, фасциольоз, ехінококоз та альвеококоз. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 4.11 | Особливості епідеміологічного анамнезу та діагностики інфекційних хвороб, що супроводжуються жовтяницею. Роль епідеміологічного анамнезу у клінічній діагностиці такого роду інфекційних хвороб. Основні алгоритми діагностики. Трактовка результатів досліджень. Поняття про сучасний розподіл жовтяниць на види. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 4.12 | Диференціальна діагностика інфекційних хвороб, що супроводжуються жовтяницею. Клінічні особливості різних видів жовтяниць, перебіг найбільш поширених неінфекційних захворювань із жовтяницею, диференціальна діагностика їх з інфекційними хворобами, що перебігають з жовтяницями. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 5.13 | Інфекційні хвороби із повітряно-крапельним механізмом передавання у структурі інфекційної патології. Дифтерія. Менінгококова інфекція. Епідеміологічні, патогенетичні та клінічні особливості інфекційних хвороб дихальних шляхів. Порядок госпіталізації, обстеження та виписки хворих. Особливості ведення медичної документації. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 5.14 | Грип, парагрип, РС-інфекція, аденовірусна інфекція, коронавірусна інфекція. Герпесвірусні інфекції. Особливості сучасного епідеміологічного та клінічного перебігу. Характеристика пандемічного процесу. Особливості лабораторної діагностики, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Сучасні методи лікування хворих. Принципи імунопрофілактики. Оцінка засобів специфічної та неспецифічної профілактики Медична допомога хворим на до госпітальному етапі. Роль вірусів грипу тварин та птахів у патології людини, особливості епідеміологічного процесу та клінічний перебіг при зоонозному грипі. Поняття „ГРЗ” та „ГРВІ”. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 5.15 | Диференціальна діагностика типових та атипових пневмоній. Респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, легіонельоз, SARS. Роль і місце збудника туберкульозу при ураженнях дихальних шляхів. Підходи до диференціальної діагностики туберкульозу легень. Особливості лікування атипових пневмоній. Медична допомога при невідкладних станах пов’язаних з респіраторними інфекціями. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 6.16 | Основні особливості діагностики, лікування та профілактики інфекцій, що передаються трансмісивним механізмом передавання. Рикетсіози. Місце інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передавання в структурі інфекційної патології. Особливості лабораторної діагностики, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування, надання невідкладної допомоги. Загальна характеристика рикетсіозів. Епідемічний висипний тиф. Хвороба Брілла-Цінсера. Ендемічний висипний тиф. Лихоманка Ку. Марсельська лихоманка. Клініка. Діагностика. Лікування.. Показання до госпіталізації, правила виписки із інфекційного стаціонару. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 6.17 | Малярія: сучасні особливості епідемічного процесу та клінічного перебігу. Лейшманіози. Проблема тропічної малярії. Особливості лабораторної діагностики, диференціальний діагноз, ускладнення. Сучасні методи лікування, медична допомога хворим на до госпітальному етапі, лікувальна тактика при ускладнених формах тропічної малярії, церебральній формі її. Показання до обстеження на малярію. Загальна та індивідуальна профілактика малярії. Класифікація лейшманіозів. Принципи діагностики і лікування. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 6.18 | Арбовірусні інфекції та їх роль у клінічній патології. Кліщовий енцефаліт. Іксодовий кліщовий бореліоз. Класифікація, діагностика і лікування кліщового енцефаліту, японського енцефаліту, іксодового кліщового бореліозу. Гарячка паппатачі, особливості клінічного перебігу. Поняття про геморагічні гарячки. Основні клінічні синдроми гарячки Марбург, Ебола, Ласса, денге, Конго-Крим, з нирковим синдромом. Особливості лабораторної діагностики, принципи лікування. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 7.19 | Етіологія, епідеміологія і патогенез ВІЛ-інфекції, класифікація стадій захворювання. Поширеність, групи ризику. Морфологія збудника. Основні патогенні властивості ВІЛ. Клінічна класифікація стадій захворювання. Критерії встановлення стадії захворювання. Основні відмінності та проблеми прогресування хвороби. Критерії діагнозу – великі та малі. Клінічна картина ВІЛ-інфекції. | 2. |
| 7.20 | СНІД. Основні клінічні критерії. Загальна характеристика опортуністичних інфекцій. Критерії встановлення термінальної стадії ВІЛ-інфекції. Види опортуністичних захворювань. Класифікація, клінічна картина, діагностика, лікування. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО», КНП СОР “ОКМЦСНЗ” |
| 7.21 | Діагностика ВІЛ-інфекції. Принципи та підходи до лікування хворих на ВІЛ-інфекцію. Методи неспецифічної та специфічної діагностики ВІЛ-інфекції. Етапи, методи проведення лабораторної діагностики. Види специфічної діагностики. Показання. Неспецифічна діагностика (критерії ризику). Загальна характеристика груп лікарських засобів, що застосовуються в лікуванні ВІЛ-інфекції. ВААРТ. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО», КНП СОР “ОКМЦСНЗ” |
| 8.22 | Диференціальна діагностика ранових інфекцій (сказ, правець, бешиха, феліноз, содоку). Сказ: особливості клінічного перебігу, діагностики, диференціальний діагноз. Принципи лікування, медична допомога хворим на до госпітальному етапі. Екстрена профілактика при укусах тваринами. Правець: особливості перебігу, діагностики, ускладнення. Принципи лікування, медична допомога хворим на до госпітальному етапі.. Екстрена профілактика правця. Бешиха: особливості перебігу різних клінічних форм, діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Феліноз: особливості перебігу, диференціальний діагноз. Особливості лікування. Хвороба від укусу щурів: содоку та стрептобацильоз: особливості клінічного перебігу, лікування | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
| 8.23 | Особливості клінічного перебігу, діагностики, принципів лікування чуми, туляремії, сибірської виразки. Чума: патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика. Схема протиепідемічних заходів у випадку виявлення хворого на чуму. Туляремія: патогенез, класифікація, клінічна картина, діагностика, лікування. Сибірка: патогенез, класифікація, клінічна картина, діагностика, лікування. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО», КНП СОР “ОКМЦСНЗ” |
| 8.24 | Інфекційні захворювання, що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами. Карантинні інфекції. Інфекційні захворювання, що регулюються Міжнародними медико-санітарними правилами. Карантинні інфекції. Основні принципи сучасної діагностики. Принципи проведення протиепідемічних заходів. Захист медичного персоналу та населення, профілактика інфекцій. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО», КНП СОР “ОКМЦСНЗ” |
| 25 | Підсумковий модульний контроль Модульний контроль: тестові питання, ситуаційні задачі (письмова робота), практичні навички. | 2. КНП СОР «МКЦІХТД ім. З. Й. КРАСОВИЦЬКОГО» |
Регламент КМРС з дисципліни “Інфекційні хвороби”
Передбачено вивчення інфекційних хвороб, структурованих на змістові модулі як логічно завершених частин навчальної програми.
Політика щодо відвідування
Студент має відвідати 100 % практичних та лекційних занять. У випадку пропуску занять студент повинен відпрацювати пропущене заняття відповідно до розкладу відпрацювання, затвердженому на кафедрі за наявності відповідного розпорядження деканата.
Політика оцінювання
При оцінюванні знань, студенту за кожну годину практичного заняття присвоюється максимум 5 балів (оцінка виставляється в традиційній 4-х бальній системі оцінювання). Максимальна кількість балів, яку студент може отримати на практичних заняттях протягом навчального року – 100. Кількість балів студента вираховується за формулою: середнє арифметичне число із успішності поточних оцінок помножити на 20. За написання та захист історії хвороби присвоюються такі бали: «5» – 5 балів, «4» – 4 бали, «3» – 3 бали, «2» – 0 балів. Загалом за історію хвороби та за діагностичне тестування студент може максимально отримати по 10 балів, при цьому необхідний мінімум складає по 6 балів. Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Мінімальна (допуск до заліку) – 72 бали (60 балів за поточну успішність і по 6 балів за історію хвороби та тестування). Практично – орієнтований диференційований залік проводиться відповідно до розкладу наприкінці семестру. Оцінка за залік виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання, при цьому, в цілому, оцінці «5» відповідає 80 балів, «4» – 64 бали, «3» – 48 балів, «2» – 0 балів, із них – оцінка за практичну та теоретичну підготовку складає по 40% від загальної суми балів контролю і відповідає – “5” – 32 бали, “4” – 25,6 балів, “3” – 19,2 бали “2” – 0 балів. Оцінка за тестування складає 20%, що відповідає –“5” – 16 балів, “4” – 12,8 балів, “3” – 9,6 балів “2” – 0 балів. ПМК зараховується студенту, якщо він набрав не менше 48 балів з 80. Загальна оцінка за дисципліну складається із суми набраних балів за поточну успішність та складання ПМК. Заохочувальні бали додаються до оцінки з дисципліни – за індивідуальний дослідницький проєкт балів, виступ на конференції 5, стендова доповідь – 4, тези доповідей 3 бали), за підготовку мультимедійних презентацій 5 балів. Максимальна кількість цих балів не повинна бути більше 12, а загальний бал з дисципліни не може перевищувати 200.
Політика щодо дедлайнів та перескладання
У випадку, коли здобувач отримав незадовільну оцінку за практично – орієнтований диференційований залік, він повинен перескласти його на 21 тижні у вигляді тестування. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач за підсумковий модульний контроль (ПМК) – «3». Оцінка з дисципліни, яку здобувач отримує після перескладання ПМК, визначається як сума балів за поточну успішність та 48 балів за ПМК. У разі, коли здобувач знову не пересклав ПМК – друге перескладання проводиться у вигляді тестування в присутності комісії. Максимальна оцінка, яку він може отримати за ПМК – «3». Після другого перескладання ПМК всі поточні бали, які отримав студент з дисципліни, анулюються. Загальна оцінка за дисципліну, яку студент може отримати після 3-го перескладання ПМК не може бути більше «3», що відповідає 120 балам. Здобувач повинен перескласти ПМК до початку наступного семестру.
Політика щодо оскарження результатів оцінювання
Оскарженню можуть підлягати результати оцінювання з модульних та семестрових атестацій. Для цього здобувач має подати апеляцію на ім’я директора/декана у день проведення атестаційного заходу чи після оголошення результатів його складання, але не пізніше наступного робочого дня. За розпорядженням директора створюється комісія з розгляду апеляції. За рішенням апеляційної комісії оцінка може змінюватися у разі встановлення порушень під час проведення атестацій.
Політика щодо академічної доброчесності
Всі роботи, визначені регламентом, повинні бути виконані здобувачем самостійно. Під час виконання письмового модульного або підсумкового контролю списування заборонене. Роботи здобувача вищої освіти не повинні містити плагіату, фактів фабрикації та фальсифікації списування. Під час вивчення дисципліни неприпустимими також є інші прояви академічної недоброчесності, перелік яких визначено Кодексом академічної доброчесності університету. У разі, якщо викладачем виявлено порушення академічної доброчесності з боку здобувача вищої освіти під час вивчення навчальної дисципліни, викладач має право вчинити одну з наступних дій: – знизити на величину до 40% включно кількість балів, отриманих при виконанні завдання на практичному занятті; – надати рекомендації щодо доопрацювання обов’язкового домашнього завдання із зниженням підсумкової кількості отриманих балів на величину 25% включно; – не зараховувати обов’язкове домашнє завдання без надання права його перероблення; – призначити перескладання письмового модульного або підсумкового контролю із зниженням підсумкової кількості отриманих балів на величину до 15% включно; – відмовити в перескладанні письмового модульного або підсумкового контролю.
Примітки.
1 Закінчення 9 семестра – залік із внесенням оцінки у відомість! (бали отримані під час практичних і підсумкових занять: (ЗМ1+ЗМ2)*3,85=залік)
2 Допуск до іспиту включає: комп’ютерне тестування (50-100 теоретичних питань) та розв’язання практичних завдань. Практичне завдання включає: огляд хворого, складання плану обстеження хворого, плану лікування з обов’язковим виписуванням рецептів.
3 Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд із аудиторною, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється під час підсумкового модульного контролю.
4 Індивідуальна робота у формі написання схеми диференціальної діагностики та алгоритму обстеження хворого виконується студентами впродовж змістових модулів. Кожна індивідуальна робота оцінюється у 3 бали.
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми і включає стандартизовані форми контролю теоретичної підготовки та контроль професійних умінь. Поточний контроль включає оцінювання початкового рівня знань (усне або письмове експрес-опитування, тестовий контроль з використанням тестових завдань формату А), оцінювання основного етапу практичного заняття (контроль професійних умінь під час курації хворих, вирішення типових ситуаційних задач), оцінювання кінцевого рівня знань на занятті (вирішення ситуаційних задач III рівня, інтерпретація результатів лабораторних та інших методів обстеження хворого).
5 Підсумковий річний контроль (іспит) здійснюється по завершенні вивчення всіх тем модуля. До підсумкового річного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні заняття, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенти, які не виконали завдання „написання історії хвороби”, або отримали за неї „2” за традиційною шкалою, не допускаються до підсумкового модульного контролю навіть за умови відсутності пропусків аудиторних занять і незалежно від кількості набраних впродовж модуля балів.
6 Підсумковий річний контроль (іспит) передбачає:
Іспит: розв’язання ситуаційних завдань (40 балів), співбесіда (40 балів).
Підсумковий річний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів з можливих 80.
7 Крім обов’язкової ІРС, що висвітлена в календарно-тематичному плані, передбачена інша форма ІРС:
участь у студентському гуртку з підготовкою студентської роботи (публікація тез) + 4 бали до підсумкової оцінки в балах;
виступ на студентській конференції + 4 бали до підсумкової оцінки;
призове місце в олімпіаді студентів – за 1 призове місце + 16 балів, за 2-е + 14 балів, за 3-е місце + 12 балів до підсумкової оцінки.
8 Структура І-го тура олімпіади з інфекційних хвороб:
– середній бал з практичних та підсумкових занять – не менше 4;
– комп’ютерне тестування з вивчених тем (50 запитань) – максимальний бал 5;
– розв’язування ситуаційних завдань “Крок 2 “ (завдання з вивчених тем, письмове тестування) – максимальний бал 5;
– практичні навички: огляд і обстеження хворого, формулювання та обґрунтування попереднього діагнозу, складання плану обстеження, призначення лікування, – максимальний бал 5.
Перелік питань для самопідготовки:
Перелік професійних умінь
Методика проведення заліку з дисципліни «інфекційні хвороби», 6-й курс
Після закінчення аудиторних занять, передбачених навчальною програмою, проводиться диференційний залік, до якого допускаються студенти, що не мають академічної заборгованості та набрали не менше 72 балів за поточну успішність (поточна успішності 72-120 балів).
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми і містить стандартизовані форми контролю теоретичної підготовки та контроль професійних умінь. Поточний контроль включає оцінювання рівня знань (тестування, проведене онлайн (при самостійній підготовці), усне або письмове експрес-опитування, тестовий контроль з використанням тестових завдань), оцінювання основного етапу практичного заняття (контроль професійних умінь під час курації хворих, вирішення типових ситуаційних завдань підвищеного рівня складності), оцінювання кінцевого рівня знань на занятті (вирішення ситуаційних задач III рівня складності, інтерпретація результатів лабораторних та інших методів обстеження хворого).
Форма проведення підсумкового модульного контролю з навчальної дисципліни включає контроль теоретичної підготовки (з використанням стандартизованих і тестових завдань) та контроль професійних умінь (ситуаційні задачі III рівня) відповідно до програми.
Структура ПМК:
1 Тестовий комп’ютерний контроль – максимальна оцінка 10 балів.
2 Письмова робота – ситуаційна задача та відповідь на теоретичні питання – 30 балів.
3 Практичні навички – 40 балів.
3.1 Опитування та об’єктивне обстеження хворого.
3.2 Формулювання та обґрунтування діагнозу.
3.3 Складання плану обстеження для підтвердження діагнозу.
3.4 Складання плану лікування.
3.5 Виконання запропонованих викладачем практичних навичок.
Приклад письмової роботи.
1 У лікарню потрапила хвора К., 16 р., із діагнозом «Скарлатина» і скаргами на загальну слабкість, головний біль та м’язовий біль, біль у суглобах, блювання, розлади випорожнення, помірний біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 39,5 0 С. Під час огляду виявлено, що мали місце гіперемія, набряк обличчя з вираженим блідим носогубним трикутником, наявність скарлатиноподібних висипань на тулубі, верхніх та нижніх кінцівках, а також болючість та припухлість великих і малих суглобів. На верхівці серця вислуховується систолічний шум на фоні загального зниження гучності серцевих тонів. При дослідженні загального аналізу крові лейкоцитоз зі зсувом формули вліво з моноцитозом і лімфопенією, еозинофілією, ШОЕ 30 мм/год.
1.1 Сформулюйте клінічний діагноз.
1.2 Складіть план обстеження хворого з наведенням очікуваних змін.
1.3 Складіть план лікування (обов’язкове виписування рецептів).
2 Особливості екзантеми при черевному тифі.
3 Клініка ботулізму.
4 Невідкладна допомога при анафілактичному шоку.
Еталон відповідей до задачі
1. Псевдотуберкульоз, змішана форма (скарлатиноподібна, артралгічна, абдомінальна), середнього ступеня тяжкості.
2. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, прискорення ШОЕ, тромбоцитопенія), сечі (білок сліди, геалінові циліндри, поодинокі лейкоцити та еритроцити), копрограма (кашкоподібної консистенції, домішки слизу). Біохімічний аналіз крові (помірна білірубінемія, збільшення рівню АлАТ і АсАТ). Бактеріологічне дослідження крові (виділення Yersinia pseudotuberculosis), калу (виділення Yersinia pseudotuberculosis). Серологічне дослідження: РА (діагностичний титр 1:200 і більше), РНГА (діагностичний титр 1:280 і більше). ІФА (визначення антитіл класу IgM).
3. Госпіталізація в інфекційний стаціонар.
Режим – суворий ліжковий режим.
Дєта №4.
Rp.: Enterosgeli 25,0
D.S. 1 столову ложку сорбенту додати до 30 мл води, приймати суспензію 3 рази на день через 2 години до чи після їжі
Rp.: Ceftriaxone 1,0 № 20
D.S. Вміст флакона розчинити у 3,5 мл води для ін’єкцій або 1 % розчину лідокаїну, вводити внутрішньомя’зово у сідничний м’яз двічі на добу протягом 10 діб.
Rp.: Rheosorbylacti 200,0
D.t.d № 3.
S. По 200 мл внутрішньовенно 1 раз на добу, протягом 3 діб.
Rp.: Tab. Loratadini 0,01 № 10.
D.S. По 1 таблетці всередину 1 раз на день, протягом 10 діб.
Rp.: Lacto in caps.
D.t.d № 48.
S. Приймати всередину за 20 хв. до їжі, тричі на добу, протягом 15 діб.
| Основна література | ||
| 1 | Інфекційні хвороби. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації / Голубовська О.А, Герасун Б.А., Зінчук О.М. та інші / За ред. О.А. Голубовської. – К.: ВСВ “Медицина”, 2022. – 328 с. | |
| 2 | Епідеміологія: протиепідемічні заходи : навчальний посібник / М. Д. Чемич, Н. Г. Малиш, Н. І. Ільїна [та ін.]. – Вінниця : Нова Книга, 2020. – 288 с. | |
| 3 | Епідеміологія у схемах : навчальний посібник / М. Д. Чемич, Н. Г. Малиш, О. М. Чемич, Н. І. Ільїна. – Вінниця : Нова Книга, 2020. – 256 с. | |
| 4 | Інфекційні хвороби : підручник у 2-х т. Т. 2 / М. А. Андрейчин, І. М. Асоян, А. В. Бондаренко та ін.; за ред.: В. П. Малого, М. А. Андрейчина. — 2-ге вид., доп. — Львів : Магнолія 2006, 2022. — 726 с. | |
| 5 | Інфекційні хвороби : підручник у 2-х т. Т. 1 / М. А. Андрейчин, І. М. Асоян, А. В. Бондаренко та ін.; за ред.: В. П. Малого, М. А. Андрейчина. — 2-ге вид., доп. — Львів : Магнолія 2006, 2022. — 652 с. | |
| Допоміжна література | ||
| 1 | Інфекційні хвороби : підручник : у 2 т. / за ред. В. П. Малого, М. А. Андрейчина. – Львів : Магнолія, 2018. – Т. 1. – 718 с.; Т. 2. – 726 с | |
| 2 | Recognition and diagnosis of infectious diseases/ M. Kryzhanska, O. Zubach, O.Vorozhbyt // – L’vіv: LNMU, 2018. – 95p. | |
| 3 | Infectious disease : textbook /O. A. Holubovska, M. A. Andreichyn, Shkurba et al. ; edited by O. A. Holubovska. – Kyiv : AUS Medicine Publishing, 2018. – 664 p. | |
| 4 | Інфекційні хвороби : підручник / В. М. Козько, Г. О. Соломенник, К. В. Юрко [та ін.] ; за ред. В. М. Козька. – Київ: Медицина, 2019. – 312 с. | |
| 5 | Атлас інфекційних хвороб [М. А. Андрейчин, В. С. Копча, С. О. Крамарьов та ін.]; за ред. М. А. Андрейчина.— 3-тє вид., випр. і допов.— Львів: Магнолія, 2019.— 296 с. Інфекційні хвороби : підручник : у 2 т. / за ред. В. П. Малого, М. А. Андрейчина. – Львів | |
| 6 | 5389 Методичні вказівки для доаудиторної підготовки до практичних занять із дисципліни “Інфекційні хвороби” [Електронний ресурс] : для студ. закладів вищої освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації / М. Д. Чемич, Н. Г. Малиш, О. М. Чемич, А. Г. Лішневська, Н. В. Клименко, С. М. Янчук, О. С. Саєнко, Д. С. Сосновенко. — Суми : СумДУ, 2022. — 188 с. | |
| 7 | Атлас інфекційних хвороб [М.А. Андрейчин, В.С. Копча, С.О. Крамарьов та ін.]; за ред. М.А. Андрейчина.— 3-тє вид., випр. і допов.— Львів: Магнолія, 2019.— 296 с.Інфекційні хвороби : підручник : у 2 т. / за ред. В.П. Малого, М. А. Андрейчина. – Львів | |
| Інформаційні ресурси в Інтернеті | ||
| 1 | http://infection.med.sumdu.edu.ua/ | |
| 2 | http://217.196.164.19/ukr/kafedra/journals.php | |
| 3 | http://www.recipe.by/izdaniya/periodika/parazitologiya/ | |
| 4 | http://emedicine.medscape.com/infectious_diseases | |
| 5 | http://www.freebooks4doctors.com/ | |
| 6 | http://www.flyingpublisher.com/9005.php | |
| 7 | http://www.atlas-protozoa.com/ | |
