Інфекційні хвороби та епідеміологія

Регламент КМРС з дисципліни “Інфекційні хвороби”

Політика щодо академічної доброчесності.

Всі роботи, визначені регламентом, повинні бути виконані здобувачем самостійно. Під час
виконання письмового модульного або підсумкового контролю списування заборонене. Роботи
здобувача вищої освіти не повинні містити плагіату, фактів фабрикації та фальсифікації списування. Всі письмові роботи проходять перевірку унікальності з наступним аналізом викладачем результатів перевірки з метою визначення коректності посилань на текстові та ілюстративні запозичення. Під час вивчення дисципліни неприпустимими також є інші прояви академічної недоброчесності, перелік яких визначено Кодексом академічної доброчесності університету.
У разі, якщо викладачем виявлено порушення академічної доброчесності з боку здобувача вищої освіти під час вивчення навчальної дисципліни, викладач має право вчинити одну з наступних дій:
– знизити на величину до 40% включно кількість балів, отриманих при виконанні завдання на
практичному занятті;
– надати рекомендації щодо доопрацювання обов’язкового домашнього завдання із зниженням
підсумкової кількості отриманих балів на величину 25% включно;
– не зараховувати обов’язкове домашнє завдання без надання права його перероблення;
– призначити перескладання письмового модульного або підсумкового контролю із зниженням
підсумкової кількості отриманих балів на величину до 15% включно;
– відмовити в перескладанні письмового модульного або підсумкового контролю.

Політика щодо використання інструментів штучного інтелекту при виконанні завдань навчальної дисципліни

Політика використання інструментів штучного інтелекту (ChatGPT, Tome тощо) оголошується викладачем на початку курсу. Несанкціоноване використання інструментів штучного інтелекту є порушенням академічної доброчесності.

Політика щодо використання матеріалів з джерел відкритого доступу

При використанні здобувачами освіти матеріалів з джерел відкритого доступу для підготовки робіт, визначених силабусом та регламентом навчальної дисципліни, вони обов’язково мають
дотримуватись умов ліцензій Creative Commons на використання об’єктів авторського права.

Політика щодо відвідування

Студент має відвідати 100% практичних занять. У випадку пропуску занять студент повинен відпрацювати пропущене заняття відповідно до розкладу відпрацювань, затвердженому на кафедрі за наявності відповідного розпорядження деканата.

Політика щодо дедлайнів та перескладання

У випадку незадовільного результату студент має право двічі перескласти залік з предмету – перший раз екзаменатору, призначеному завідувачем кафедри, другий – комісії, яка створюється деканатом.
Перескладання екзамену здійснюється за окремим графіком, який затверджується деканатом.
Студенти, які не з’явились на екзамен без поважної причини, вважаються такими, що отримали
незадовільну оцінку. Відмова студента виконувати екзаменаційне завдання атестується як
незадовільна відповідь. Студент має право одержати пояснення щодо отриманої оцінки.

Політика щодо оскарження результатів оцінювання

Оскарженню можуть підлягати результати оцінювання з модульних та семестрових атестацій. Для цього здобувач має подати апеляцію на ім’я директора/декана у день проведення атестаційного заходу чи після оголошення результатів його складання, але не пізніше наступного робочого дня. За розпорядженням директора створюється комісія з розгляду апеляції.
За рішенням апеляційної комісії оцінка може змінюватися у разі встановлення порушень під час проведення атестацій.

Критерії оцінювання
Політика оцінювання
При засвоєнні матеріалів модулю студенту за кожне практичне заняття присвоюється максимум по 10 балів за 9 занять та по 15 балів за 2 заняття (оцінка виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання). Після проходження практичних занять обраховується середнє арифметичне успішності студента. Максимальна кількість балів, яку студент може отримати на протягом навчального року – 200 (з них підсумковий модульний контроль – 80).

Перелік питань для самопідготовки:

• Предмет і задачі епідеміології.
• Епідемічний процес та його складові.
• Розділи вчення про епідемічний процес.
• Рушійні сили епідемічного процесу.
• Особливості епідемічного процесу при антропонозах та зоонозах. Поняття про сапронози.
•  Кiлькiснi та якісні прояви епідемічного процесу.
•  Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних захворювань.
•  Визначення осередку інфекційної хвороби. В яких напрямках проводиться епідеміологічне обстеження осередку?
•  Чим обумовлюються межі осередку інфекційної хвороби? Навести приклади.
•  Мета і завдання епідеміологічного обстеження осередку.
•  Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?
•  Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб.
•  Хвора людина і носій та їх епідеміологічне значення.
•  Категорії носіїв збудників інфекційних хвороб.
•  Епідеміологічне значення тварин.
•  Поняття про дератизацію, види і методи.
•  Теорія механізму передавання збудників інфекційних хвороб Л.В Громашевського.
• Визначення механізму передавання, його ланки. Чинники і шляхи передавання збудників інфекційних хвороб.
•  Закони відповідності механізму передавання первинній (епідеміологічній) локалізації збудника в організмі людини.
•  Типи механізмів передавання збудників інфекційних хвороб людини.
•  Визначення дезінфекції, її види і методи.
•  Календар профілактичних щеплень України.
•  Складання плану проведення профілактичних щеплень.
•  Епідеміологічна, соціальна та економічна значущість інфекційної захворюваності.
•  Поняття про територію, групи, час та чинники ризику.
•  Значення соціального фактору в розвитку епідемічного процесу.
•  Значення природного фактору в розвитку епідемічного процесу.
•  Планування протиепідемічних та профілактичних заходів.
•  Типи вакцин за способом отримання, за кількістю. компонентів. Переваги і недоліки кожного типу.
•  Вимоги до імунобіологічних препаратів для щеплень.
•  Вимоги до зберігання та транспортування імунобіологічних препаратів для щеплень.
•  Протипоказання до імунізації різними видами вакцин.
•  Післявакцинальні реакції та післявакцинальні ускладнення, їх характеристика, терміни виникнення.
•  Календар профілактичних щеплень в Україні, його розділи.
•  Організація проведення імунопрофілактики.
•  Визначення поняття «холодовий ланцюг»
•  Заходи до проведення щеплень
•  Заходи після проведення щеплень
•  Клінічна ефективність імунопрофілактики
•  Імунологічна ефективність імунопрофілактики
•  Епідеміологічна ефективність імунопрофілактики
•  Препарати для проведення термінової імунопрофілактики
•  Способи введення гетерологічних препаратів для термінової імунопрофілактики
•  Основні директивні документи (накази, інструкції) з організації та проведення специфічної імунопрофілактики/
•  Джерело інфекції, шляхи і фактори передачі при гепатиті В. Групи ризику. Специфічна лабораторна діагностика гепатиту В
•  Джерело інфекції, шляхи і фактори передачі при гепатиті С. Групи ризику. Специфічна лабораторна діагностика гепатиту С
•  Заходи в осередку вірусних гепатитів з парентеральним шляхом передачі
•  Основні напрямки профілактики вірусних гепатів із парентеральним механізмом передачі
•  Запобігання професійному зараженню медичного персоналу вірусними гепатитами.
• Заходи у разі поранення або контакту з кров’ю чи іншими біологічними матеріалами пацієнта
•  Специфічна профілактика гепатиту В
•  Джерело і шляхи передачі ВІЛ-інфекції
•  Групи ризику щодо інфікування ВІЛ
•  Специфічна діагностика ВІЛ-інфекції
•  Профілактика професійного інфікування ВІЛ-інфекцією
•  Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції
•  Алгоритм дії медичного працівника у випадку виникнення аварійної ситуації при контакті з хворим на ВІЛ-інфекцію
•  Особливості епідеміології внутрішньолікарняних інфекцій, механізми їх передачі
•  Основні напрямки профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в умовах стоматологічних клінік.
•  Особливості збудника грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції. Поняття про пташиний грип.
•  Фактори патогенності збудників грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Джерело інфекції й фактори передавання грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Патогенез грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Класифікація грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Основні клінічні синдроми грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Клінічні ознаки залежно від тяжкості перебігу грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Специфічні ускладнення грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Диференціальний діагноз грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  План обстеження хворого на грип, парагрип, РС-інфекцію, аденовірусну і риновірусну інфекції.
•  Методи специфічної діагностики грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Інтерпретація результатів лабораторного дослідження.
•  Специфічна терапія грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції: дози, шляхи введення, тривалість лікування.
•  Невідкладна допомога хворому при ускладненнях грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Правила виписування зі стаціонару. Профілактика й заходи в осередку грипу, парагрипу, РС-інфекції, аденовірусної, риновірусної інфекції.
•  Особливості збудника менінгококової інфекції.
•  Джерело інфекції та фактори передавання при менінгококовому назофарингіті.
•  Основні клінічні симптоми менінгококового назофарингіту.
•  Диференціальний діагноз менінгококового назофарингіту та бактеріального фарингіту.
•  Методи специфічної діагностики менінгококової інфекції. Інтерпретація результатів лабораторного дослідження.
•  Основні принципи лікування менінгококового назофарингіту та бактеріального фарингіту.
•  Особливості збудника дифтерії.
•  Джерело інфекції та фактори передавання дифтерії.
•  Основні стадії патогенезу дифтерії.
•  Класифікація дифтерії.
•  Основні клінічні синдроми дифтерії.
•  Клінічні ознаки дифтерії залежно від тяжкості перебігу.
•  Специфічні ускладнення дифтерії.
•  Диференціальний діагноз дифтерії та синдрому ″ангіна″.
•  Диференціальна діагностика синдрому «ангіна».
•  План обстеження хворого на дифтерію.
•  Методи специфічної діагностики дифтерії. Інтерпретація результатів лабораторного дослідження.
•  Специфічна терапія дифтерії: дози, шлях введення, тривалість лікування.
•  Невідкладна допомога хворому на дифтерію.
•  Правила виписування реконвалесцентів дифтерії  із стаціонару.
•  Профілактика та заходи в осередку дифтерії.
•  Які етіологічні чинники гострих фарингітів?
•  Епідеміологія бактеріальних фарингітів?
•  Класифікація бактеріальних фарингітів?
•  Патогенез бактеріальних фарингітів?
•  Основні локальні клінічні ознаки бактеріальних фарингітів?
•  Основні загальні клінічні ознаки бактеріальних фарингітів?
•  Особливості клінічної картини бактеріальних фарингітів у дітей.
•  Особливості клініки бактеріальних фарингітів різної етіології?
•  Причини хронізації бактеріальних фарингітів?
•  Лабораторна діагностика бактеріальних фарингітів.
•  Інструментальна діагностика бактеріальних фарингітів
•  Які основні ускладнення бактеріальних фарингітів?
•  Диференціальна діагностика бактеріальних фарингітів з фарингітами іншої етіології?
•  Які основні принципи лікування бактеріальних фарингітів?
•  Роль антибіотикотерапії в лікуванні бактеріальних фарингітів?
•  Роль антисептиків в лікуванні бактеріальних фарингітів?
•  Терапія ускладнень бактеріальних фарингітів?
•  Які основні методи профілактики бактеріальних фарингітів?
•  Сформулюйте діагноз бактеріального фарингіту.
•  До якої групи інфекційних хвороб належить герпесвірусна інфекція?
•  Особливості збудників ЕВV-інфекції, СМV–інфекції, інфекційного мононуклеозу.
•  Шляхи передавання герпесвірусної інфекції?
•  Етіологія та епідеміологія герпесвірусної інфекції.
•  Патогенез герпесвірусної інфекції.
•  Класифікація герпесвірусної інфекції.
•  Стадії розвитку герпетичних везикул.
•  Основні клінічні ознаки локалізованого герпесу.
•  Первинний герпес, клініка.
•  Рецидивний герпес, клініка.
•  Оперізувальний герпес, клініка.
•  Особливості перебігу офтальмогерпесу.
•  Форми герпетичної інфекції з ураженням нервової системи.
•  Гострий герпетичний менінгіт.
•  Охарактеризувати ураження спинного мозку при герпетичній інфекції.
•  Природжена герпетична інфекція.
•  Наслідки герпетичної інфекції.
•  Основні причини летальності при герпесвірусних інфекціях.
•  План обстеження хворого на герпесвірусну інфекцію. Методи специфічної діагностики. Інтерпретація результатів.
•  Принципи призначення противірусної терапії.
•  Етіотропна терапія герпетичної інфекції: дози, шлях введення, тривалість лікування.
•  Лікування в гострий період захворювання і під час рецидиву.
•  Терапія в стадії ремісії.
•  Профілактика герпесвірусних інфекцій.
•  Особливості збудників холери.
•  Фактори патогенності збудників холери.
•  Джерело інфекції й фактори передавання при холері.
•  Патогенез та класифікація холери.
•  Основні клінічні синдроми холери.
•  Клінічні ознаки холери залежно від тяжкості перебігу.
•  Специфічні ускладнення холери.
•  Диференціальний діагноз сальмонельозу, холери, шигельозу.
•  План обстеження хворого при холері.
•  Методи специфічної діагностики холери.
•  Інтерпретація результатів лабораторного дослідження при холері.
•  Етіотропна та патогенетична терапія холери: дози, шляхи введення, тривалість лікування.
•  Невідкладна допомога хворому при холері.
•  Правила виписування зі стаціонару холері.
•  Профілактика й заходи в осередку холери.
•  Поняття про вірусні гепатити ВГG, SEN, TTV.
•  Джерело інфекції та фактори передачі ВГ.
•  Патогенез ВГ та печінкової енцефалопатії.
•  Класифікація ВГ.
•  Основні клінічні синдроми при ВГ.
•  Клінічні симптоми ВГ залежно від тяжкості перебігу.
•  Диференціальний діагноз ВГВ, ВГС, ВГD, ВГG, SEN, TTV.
•  План обстеження хворого на парентеральні гепатити, ечінкову енцефалопатію.
•  Методи специфічної діагностики ВГ. Інтерпретація результатів лабораторного дослідження.
•  Терапія ВГ, печінкової енцефалопатії.
•  Правила виписування реконвалесцентів ВГ зі стаціонару.
•  Профілактика та заходи в осередку ВГ.
•  Джерело інфекції при ВІЛ – інфекції та СНІДі.
•  Фактори передачі при ВІЛ – інфекції та СНІДі.
•  Патогенез ВІЛ – інфекції та СНІДу.
•  Епідеміологічні особливості епідемії СНІДу в Україні.
•  Класифікація ВІЛ – інфекції та СНІДу.
•  Клінічна картина ВІЛ – інфекції та СНІДу.
•  Групи високого ризику при ВІЛ – інфекції та СНІДі.
•  Методи  діагностики ВІЛ – інфекції та СНІДу.
•  Диференціальний діагноз ВІЛ – інфекції та СНІДу.
•  Які препарати використовуються у лікуванні ВІЛ – інфекції та СНІДу.
•  Профілактичні заходи при ВІЛ – інфекції та СНІДі.
•  Диспансеризація ВІЛ – інфікованих та хворих на СНІД.
•  Визначення бешихи, правця, характеристика збудників.
•  Шляхи зараження на бешиху, правець.
•  Патогенез правця та бешихи.
•  Класифікація клінічних форм бешихи, правця.
•  Діагностика бешихи, правця.
•  Клінічна класифікація жовтої гарячки.
•  Основні клінічні ознаки жовтої гарячки.
•  Види імунітету та їх характеристика.
•  Захворюваність та поширеність гепатитів В і С, ВІЛ-інфекції у світі, Україні, Сумській області
•  Особливості збудників ВГВ, ВГС, ВГD..

Перелік професійних умінь

• Вміти розробляти протиепідемічні заходи в осередку інфекційних хвороб.
• Вміти використовувати дезінфекцію, стерилізацію, дезінсекцію, дератизацію для попередження розповсюдження інфекційних хвороб.
• Вміти обґрунтувати попередній клінічний діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб із повітряно-краплинним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусних гепатитів.
• Вміти розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих на найпоширеніші інфекційні хвороби з повітряно-краплинни механізмом передавання, вірусними гепатитиами.
• Вміти призначати план обстеження хворим на найбільш поширені інфекційні хвороби з повітряно-крапельним, механізмом передавання, гострими формами вірусних гепатитів.
• Вміти провести клінічну диференціальну діагностику респіраторних інфекцій.
• Вміти провести диференціальну діагностику типових та атипових пневмоній.
• Вміти провести клінічну диференціальну діагностику вірусних гепатитів, жовтяниць.
• Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику інфекційних хвороб із повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання (холера), гострих та хронічних форм вірусних гепатитів.
• Призначати раціональне лікування хворим на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання (холера), вірусними гепатитами на різних етапах медичної допомоги.
• Вміти надавати невідкладну допомогу хворим на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусні гепатити.
• Планувати основні профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб із повітряно-краплинним механізмом передавання, вірусними гепатитами.

Методика проведення заліку з дисципліни «інфекційні хвороби», 6-й курс

Підсумковий модульний контроль проводиться відповідно до розкладу наприкінці циклу. Оцінка за підсумковий модульний контроль виставляється в традиційній 4 бальній системі оцінювання з подальшим переводом в бали, при цьому оцінці «5» відповідає 80 балів, «4» – 64 бали, «3» – 48 балів, «2» – 0 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 48 з 80 балів.

Структура ПМК:

1 Тестовий комп’ютерний контроль – максимальна оцінка 10 балів.

2 Письмова робота – ситуаційна задача та відповідь на теоретичні питання – 30 балів.

Приклад письмової роботи.

1 У лікарню потрапила хвора К., 16 р., із діагнозом «Скарлатина» і скаргами на загальну слабкість, головний біль та м’язовий біль, біль у суглобах, блювання, розлади випорожнення, помірний біль у правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 39,5 0 С. Під час огляду виявлено, що мали місце гіперемія, набряк обличчя з вираженим блідим носогубним трикутником, наявність скарлатиноподібних висипань на тулубі, верхніх та нижніх кінцівках, а також болючість та припухлість великих і малих суглобів. На верхівці серця вислуховується систолічний шум на фоні загального зниження гучності серцевих тонів. При дослідженні загального аналізу крові лейкоцитоз зі зсувом формули вліво з моноцитозом і лімфопенією, еозинофілією, ШОЕ 30 мм/год.

1.1 Сформулюйте клінічний діагноз.

1.2 Складіть план обстеження хворого з наведенням очікуваних змін.

1.3 Складіть план лікування (обов’язкове виписування рецептів).

2 Особливості екзантеми при черевному тифі.

3 Клініка ботулізму.

4 Невідкладна допомога при анафілактичному шоку.

3 Усна відповідь- 40 балів.

3.1 Опитування та об’єктивне обстеження хворого.

3.2 Формулювання та обґрунтування діагнозу.

3.3 Складання плану обстеження для підтвердження діагнозу.

3.4 Складання плану лікування.

3.5 Виконання запропонованих викладачем практичних навичок.

Еталони відповідей до задачі

1. Псевдотуберкульоз, змішана форма (скарлатиноподібна, артралгічна, абдомінальна), середнього ступеня тяжкості.
2. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз з нейтрофільним зсувом, прискорення ШОЕ, тромбоцитопенія), сечі (білок сліди, геалінові циліндри, поодинокі лейкоцити та еритроцити), копрограма (кашкоподібної консистенції, домішки слизу). Біохімічний аналіз крові (помірна білірубінемія, збільшення рівню АлАТ і АсАТ). Бактеріологічне дослідження крові (виділення Yersinia pseudotuberculosis), калу (виділення Yersinia pseudotuberculosis). Серологічне дослідження: РА (діагностичний титр 1:200 і більше), РНГА (діагностичний титр 1:280 і більше). ІФА (визначення антитіл класу IgM).
3. Госпіталізація в інфекційний стаціонар.
4. Режим – суворий ліжковий режим

Дєта №4.

Rp.: Enterosgeli 25,0

D.S. 1 столову ложку сорбенту додати до 30 мл води, приймати суспензію 3 рази на день через 2 години до чи після їжі

Rp.: Ceftriaxone 1,0 № 20

D.S. Вміст флакона розчинити у 3,5 мл води для ін’єкцій або 1 % розчину лідокаїну, вводити внутрішньомя’зово у сідничний м’яз двічі на добу протягом 10 діб.

Rp.: Rheosorbylacti 200,0

D.t.d № 3.

1. По 200 мл внутрішньовенно 1 раз на добу, протягом 3 діб.

Rp.: Tab. Loratadini 0,01 № 10.

D.S. По 1 таблетці всередину 1 раз на день, протягом 10 діб.

Rp.: Lacto in caps.

D.t.d № 48.

1. Приймати всередину за 20 хв. до їжі, тричі на добу, протягом 15 діб.

Рекомендована література для самопідготовки з дисципліни “інфекційні хвороби та епідеміологія”

Завантажити робочу програму

Завантажити силабус